А українська вишиванка - диво, у ній народу код, його душа...

Етнодень у бібліотеці.

Особлива атмосфера панувала в бібліотеці у Всесвітній день вишиванки - діти змогли доторкнутися до справжніх скарбів - старовинних рушників, скатертин, сорочок, українського традиційного глиняного посуду та інших речей майже столітньої давнини та побувати на майстер-класі з малювання вишиванки. Кожна річ має свою історію та енергію. Діти побачили унікальні техніки вишивки та крою, поринули у палітру кольорів, що передають настрій, характер та душу українського народу.

Вишиванка — це не просто орнамент чи прикраса. Це мова поколінь, зашифровані символи любові, надії, оберегів і пам’яті.

  

Також дітям було дуже цікаво побачити і дізнатися, що таке рубель і качалка та самим спробувати попрасувати.

 

Дуже сподобалась дітям макітра.

 

Назва одного з найпоширеніших видів українського традиційного глиняного посуду походить від  словосполучення «мак терти», - бо здавна в ньому перетирали мак для різдвяної куті. Макітру також використовували для розтирання сиру та інших продуктів, для змішування тіста, зберігання круп, борошна, фруктів, приготування страв у печі, а також для десертів. 

Якщо зазирнути в історію побуту українців ХІХ століття, коли улюбленою стравою наших предків був куліш, що пішов із часів козаччини , то його подавали  лише у макітрі.

Макітру ототожнювали з людською головою. Колись під макітру стригли чоловіків, одягаючи її на голову.

Макітра – це є символ єднання сім’ї,  яка збиралася разом за великим столом.

Такі заходи дозволяють краще розуміти історію, цінності українського народу, допомагають зберегти зв'язок з унікальним багатством культурної спадщини наших предків, яка передається нам від покоління до покоління.