12 червня 2024 р.

Праця неповнолітніх. Що вам про це відомо?

 12 червня відзначається Всесвітній день боротьби з дитячою працею.

Цей день встановлений Міжнародною організацією праці у 1997 році з метою нагадати суспільству про страждання, з якими стикаються мільйони дітей у всьому світі, які вимушені працювати в небезпечних умовах, позбавлені нормального дитинства та можливості отримати освіту.

Майже у всіх країнах світу протягом історії діти селян, рабів, а потім і ремісників допомагали батькам. Дитяча праця на фабриках, заводах, шахтах була звичайним явищем у багатьох промислово розвинених країнах Європи та Америки в XIX столітті. Діти працювали нарівні з дорослими до 14-18 годин на добу (іноді з 5-6-річного віку), а платили їм за це в кілька разів менше.

Саме тому однією з найперших Конвенцій МОП було заборонено використання праці дітей віком до 14 років на промислових підприємствах (1919 рік). Згодом ухвалено й інші документи, серед яких особливе місце посідає Конвенція МОП № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», прийнята в 1999 році (Україна ратифікувала цю Конвенцію у жовтні 2000 року).

Нині у більшості країн дитяча праця вважається формою експлуатації та визнана незаконною.

В той же час експерти МОП та ЮНІСЕФ у спільному звіті про глобальні оцінки і тенденції щодо дитячої праці (2016-2020 роки) виявили, що за чотири роки залученими до праці виявилися 160 млн дітей. Це на 8,4 млн більше від зафіксованого раніше показника. З них половина (79 млн осіб) зайняті на небезпечних роботах, які загрожують їхньому здоров’ю, безпеці або моральному стану.

За законодавством України допускається праця дітей після досягнення ними 16-річного віку, і виключно у ситуаціях для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час – з 14 років. У трудових відносинах діти прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються цілим рядом пільг: скорочений робочий час при повному розмірі заробітної плати, подовжена тривалість щорічної відпустки, заборона працювати у шкідливих умовах, у нічний час, у вихідні дні та надурочно.

Діти – це майбутнє будь-якої нації. Разом ми можемо створити світ, де кожна дитина матиме можливість вирости сильною, творчою та щасливою особистістю!

1 червня 2024 р.

З першим днем літа! Клуб дитячої творчості "Чарівний кіт"

У клубі дитячої творчості «Чарівний кіт»відбувся майстер-клас з малювання для дітей! Юні художники зібралися, щоб навчитися новим технікам та вдосконалити свої навички під керівництвом досвідченого художника.

Діти працювали з різними матеріалами - акварелями, олівцями, фломастерами - і створювали свої власні шедеври. Атмосфера була надзвичайно творчою та дружньою.
Захід був сповнений позитивних емоцій, спілкування та натхнення!









30 травня 2024 р.

Як забороняли українську мову

 

Українську мову обмежували, забороняли, не визнавали. Це тривало 400 років. Історія знає майже півтори сотні задокументованих утисків української мови.

Найбільш затято українську утискала Росія. Усе почалося в 1627 році, коли з подання церкви спалили і заборонили книги українською. У XVIII столітті мовознищення продовжили царі, у XIX столітті винищували мову в школах, забороняли навіть кирилицю.
У 1863 році був підписаний циркуляр Валуєва, який забороняв видання підручників та літератури. У 1876 році — Емський указ, який забороняв вистави і навіть народні пісні. За понад 100 років виселили кілька мільйонів інтелігенції. У XX столітті репресії лише зміцнили арешти і розстріли діячів української науки і культури. Апогеєм стали 1989-1990 роки, коли російська мова отримала статус офіційної.

Лише після проголошення незалежності і з прийняттям Конституції державною мовою в Україні утвердили виключно українську. Але не надовго — до 2012 року, до ухвалення закону Колесніченка-Ківалова про можливість офіційної двомовності у певних регіонах. У 2018 році закон визнали антиконституційним. Того ж року Верховна рада ухвалила новий мовний закон і знову офіційно визнала українську мову державною.




Хронологія утиску української мови з джерела " Історична правда":


1622 — наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" К. Ставровецького.

1696 — ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.

1690 — засудження й анафема Собору РПЦ на "кіевскія новыя книги" П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших.

1720 — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.

Диякон УПЦ МП про анафему Мазепі. Чи існує вона досі?

1729 — наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.

1763 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.

1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

1789 — розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.

1817 — запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.

1832 — реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.

1847 — розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.

1859 — міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.

1862 — закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні.

1863 — Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: "жодної окремої малоросійської мови не було і бути не може".

Консул Росії: Україну придумали австріяки, а українську мову - комуністи

1864 — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.

1869 — запровадження польської мови в якості офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.

1870 — роз'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що "кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечно повинно бути обрусіння".

1876 — Емський указ Олександра  про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.

1881 — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.

1884 — заборона Олександром IIІ українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.

1888 — указ Олександра IIІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.

1892 — заборона перекладати книжки з російської мови на українську.

1895 — заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.

1911 — постанова VII-го дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.

1914 — заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.

"Жидо-мазепинцы". Як чорносотенці агітували проти ювілею Шевченка

1914, 1916 — кампанії русифікації на Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.

1922 — проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У "теорії" боротьби в Україні двох культур — міської (російської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.

1924 — закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.

1924 — закон Румунського королівства про зобов'язання всіх "румун", котрі "загубили матірну мову", давати освіту дітям лише в румунських школах.

1925 — остаточне закриття українського "таємного" університету у Львові

1926 — лист Сталіна "Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У" з санкцією на боротьбу проти "національного ухилу", початок переслідування діячів "українізації".

1933 — телеграма Сталіна про припинення "українізації".

1933 — скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.

1934 — спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи "за вороже ставлення до держави і румунського народу" всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.

1938 — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) "Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей", відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.

1947 — операція "Вісла"; розселення частини українців з етнічних українських земель "урозсип" між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.

Акція "Вісла" - останній акт польсько-української трагедії

1958 — закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.

1960-1980 — масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.

1970 — наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.

1972 — заборона партійними органами відзначати ювілей музею І.Котляревського в Полтаві.

1973 — заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського "Енеїда".

1974 — постанова ЦК КПРС "Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік", де вперше проголошується створення "нової історичної спільноти — радянського народу", офіційний курс на денаціоналізацію.

1978 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках" ("Брежнєвський циркуляр").

1983 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік" ("Андроповський указ").

Книговидання в УРСР: скільки російською і скільки українською

1984 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи".

1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.

1984 — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.

1989 — постанова ЦК КПРС про "законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної".

1990 — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.

2012 - прийняття Верховною Радою України проекту Закону "Про основи державної мовної політики", який загрожує значним звуженням сфери використання української мови у ключових сферах життя в більшості регіонів України.