Казковий світ Всеволода Нестайка

30 січня народився найулюбленіший письменник, сонячний класик української дитячої літератури – Всеволод Зіновійович Нестайко. Ми безмежно раді, що наша бібліотека носить ім’я автора надзвичайних книжок, які так люблять наші діти.

Критики називали Нестайка гумористом і веселуном. Справді, його твори допомагали читачам «накопичувати радість» (це слова письменника). Нестайко, за словами Анатолія Костецького, створив країну сонячного добра. Нестайко казав, що був би щасливим, коли б хоч одна дитина, прочитавши його книжки, перестала відчувати страх і самотність. «Найбільшою нагородою для мене були визнання деяких читачів, що коли вони хворіють, то беруть з полиці «Тореадорів…» і перечитують. Заради цього варто жити на світі. Я згадую своє невеселе дитинство, гіркі хвилини самотності і думаю, що коли хоч одній хворій дитині я допоміг долати хворобу, то мої творчі зусилля були не марними».

Зі спогадів самого Всеволода Нестайка: «У дитинстві я був худенький і маленький – чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як я, шпінгалета, я прив’язував до одної ноги важку праску, до другої – цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить. А коли я став по-справжньому дорослий, мені страшенно захотілося повернутися назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати. Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, намагався писати якомога веселіше. Не поспішайте, як я колись, швидше виростати. Бо дитячі роки неповторні». 

«…Всеволод Зіновійович був настільки сонячною людиною, і настільки вмів, перефразовуючи Кіплінґа, рівно говорити і з королем, і з жебраком, що в нас не виникло жодних непорозумінь. І таким він був з усіма: чи з дорослими, чи з дітьми – це не мало значення. До всіх звертався від душі – «сонечко», і в цьому звертанні – його ставлення до життя».

Іван Малкович, поет та видавець 

«…Запам’яталося, що у Всеволода Зіновійовича завжди був примружений, трохи іронічний погляд. І блискуче почуття гумору – а це, на мою думку, ознака справжнього таланту. Мені здається, що людина, в якої нема почуття гумору, не може написати по-справжньому хорошу книжку. Особливо дитячу».

Леся Воронина, письменниця

Найпопулярніша, найкраща та найважливіша книга, яка представляє Україну, – «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. У 1979 року Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила «Тореадорів з Васюківки» до Особливого Почесного списку Г. К. Андерсена (Special Hans Christian Andersen Honor List) як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей, а фільм про сільських «тореадорів» здобув Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені (1968).

«Якщо Ява й Павлуша допоможуть вам на якісь хвилини гостріше відчути радість веселого, щедрого на пригоди й витівки дитинства, я буду щасливий».

Всеволод Нестайко

Пірнайте у світ казкових пригод! Читайте всі-всі-всі твори Всеволода Нестайка в нашій бібліотеці!!! А більше дізнайтеся  про життя та творчість улюбленого письменника з книги  «Автобіографія. Світлини з сімейного архіву.» Упорядник – Олена Всеволодівна Максименко (Нестайко).

Зимові акорди

 Як чекають діти зимових свят!

Це час очікування дива – ялинка, омріяні подарунки та сюрпризи. Таким сюрпризом для вихованців ДНЗ №464 стало музично-поетичне рандеву з музикантом та композитором Ігорем Якубовським.

Хіба це не диво, коли улюблені зимові вірші за мить стають веселими пісеньками!

Чарівне святкове дійство з радісним дитячим сміхом, новорічними віншуваннями, які малята співали разом із гостем і запальними танцями було по-справжньому казковим та подарувало дітям море задоволення.

Хай збуваються всі дитячі мрії!

Горить свіча і хліб лежить, і пам'ять полум' ям тремтить...

 Запали свічку: 27 листопада - День пам'яті жертв голодоморів

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам' ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх три.

Масовий штучний голод 1921-1923 років

Голод став наслідком пограбування українського села продзагонами Червоної армії на тлі посухи в південних і східних регіонах України і був використаний в придушенні національного визвольного руху, адже голодні селяни більше не мали змоги допомагати повстанцям. 

Голодомор 1932-1933 років

За масштабами і нелюдським характером Голодомор 1932-1933 років виокремлюється серед усіх злочинів, учинених комуністичним окупаційним режимом проти української нації, і є геноцидом. Кількість жертв  перевищувала загальну кількість загиблих у всіх країнах під час першої світової війни.

Масовий голод 1946-1947 років

Голод був результатом злочинної діяльності комуністичного режиму, що за допомогою суворого адміністративного тиску та репресій викачав з українського села майже всю сільськогосподарську продукцію й вивіз за межі України.

Мільйони українців вбили голодом, невинні люди несправедливо стали жертвами режиму. Це наша історія, яку важливо шанувати та про яку важливо розповідати.

Про ті події написано багато книг та знято фільмів, але, як і раніше, залишається більше запитань, ніж відповідей. 

Ці книги допоможуть розширити знання про голод, його жертв і тих, кому вдалося вижити.

Тож бережімо пам' ять та борімося!