18 лютого 2021 р.

"У дитячих віршах я відкриваю себе..."

Ганна Танасівна Чубач -
видатна українська поетеса, заслужений діяч мистецтв України 
(6.01.1941 – 19.02.2019)

«Поезія Ганни Чубач має свою особисту характерну музику сонячного світла, музику неповторних пісень дитинства, музику народної пам'яті»

Олександр Бакуменко

Веселі, дотепні, жартівливі та повчальні вірші, скоромовки, загадки, лічилки та побрехеньки розвивають пам'ять, фантазію, допитливість, спостережливість та кмітливість. Вони дарують добрий настрій та вчать любити Рідне Слово.

Є у сонця небо синє,

І гніздечко у пташини,

А у кожної людини

Є матуся – Батьківщина,

Наша зветься – Україна

Золоте курчатко

В золотій торбинці

Принесло сьогодні

 Літери дитинці.

А дитина з літер

Збудувала слово.

І звучить, як пісня,

Українська мова

Я люблю у лузі квіти,

Де гудуть весь день джмелі,

І метелик носить літо

На легенькому крилі.

 

Гріє сонечко гаряче

Чисте озеро води.

І зелений котик скаче,

Сам не відає куди.

 

Урочисто і красиво

В'є вінок моя рука.

І цвітуть, цвітуть, як диво:

Луг і квіти, і ріка…

 

У долині теплий вітер

Сушить трави від роси.

Я кажу: «Усе на світі

Починається з краси!»

 

Я кажу. І ви повірте!

По розщедреній землі

Поспішайте в луг, де квіти,

Де гудуть весь день джмелі!

Незабутні зустрічі з улюбленою поетесою

Зникаю Сонцем за горою,

Вам залишаю луг і квіти,

Щоб світ, освячений любов'ю, 

Мою відсутність не помітив...






 


 

Немає коментарів:

Дописати коментар