Крізь пекло Афганської війни

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

32 роки тому, 15 лютого 1989 року, була виведена остання колона радянських військ з Афганістану.

Афганська війна почалася в 1979 році і тривала протягом 10 років. Цей збройний конфлікт на території Республіки Афганістан був спровокований іноземною інтервенцією у внутрішньополітичну кризу країни. З одного боку, виступали союзні війська, а з іншого - мусульмансько-афганський опір. Рішення про введення радянських військ було прийнято в кінці 1979 року. Фактично, в країні розпалювалася громадянська війна, в яку втрутилися і інші країни.

Радянські війська входили в ДРА (Демократичну Республіку Афганістан) за кількома напрямками. Десант висаджувався як в Кабулі, так і в Кандагарі і Баграмі. Під час облоги Кабула помер президент країни. Деякі мусульманські угруповання, зокрема моджахеди, були незадоволені появою радянських солдатів. Під їх керівництвом в Афганістані почалися народні хвилювання і повстання.

Збройні сили СРСР в ході цієї війни носили назву Обмежений контингент. Їм вдалося контролювати ситуацію в ключових містах Афганістану протягом декількох років, тоді як повстанці окупували прилеглі сільські простори. З 1980 по 1985 рік на території країни йшли широкомасштабні бойові дії, в яких були задіяні не тільки радянські, але і афганські з'єднання.

 У 1987 році з ініціативи афганського керівництва почалася операція з національного примирення, а через рік радянські війська почали підготовку до повернення на батьківщину. Навесні 1988-го країни-учасники афганського конфлікту підписали Женевську угоду, згідно з якою радянські війська повинні були покинути країну до 1989 року, а США і Пакистан зобов'язалися припинити військову підтримку моджахедів.

160 тисяч українських військовослужбовців взяли участь у цій неоголошеній війні.

Більше трьох тисяч із них загинули, 8 тисяч повернулися пораненими або інвалідами, близько 60 вважаються без вісті зниклими і полоненими. Більше 4 тисяч «афганців» уже вдома померли від ран. Така ціна чужої війни, яка забрала та зламала молоді життя. Вони чесно виконували свій громадянський і військовий обов’язок і залишалися вірними присязі до кінця.

Минуть роки, прийдуть нові покоління, але ніколи не повинен померкнути подвиг мужніх синів України у неоголошеній десятилітній війні в Афганістані.