Геловін. Велесова ніч

Велесова ніч: свято предків

Велесова ніч - це стародавнє українське свято, яке припадає на ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Це свято має глибокі корені в дохристиянських язичницьких традиціях та повʼязане з богом Велесом.

Велес - це дохристиянський бог, якого вважали

покровителем мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові. Він також був опікуном творчих людей, волхвів, віщунів та ясновидців.

Повірʼя говорить, що Велес навчив людей

співіснувати з природою, вирощувати зерно, пасти худобу та брати молоко без вбивання тварин. Він був богом достатку, і тому його шанували так само сильно, як і інших словʼянських богів, таких як Перун.

Обряди Велесової ночі

На Велесову ніч люди вірять, що душі померлих спускаються на землю. Ця ніч вважається часом містичним і магічним, коли бажання можуть здійснюватися. В давні часи існувало декілька традицій та обрядів повʼязані з цим святом:

• Ставили свічки, щоб душі померлих могли знайти

шлях до своГо дому.

• Згадували хороші речі про своїх померлих родичів та збиралися на спільну вечерю, накривши стіл як для живих, так і для душ померлих.

В цю ніч вважалося, що сновидіння особливо сильні.

Побачити у сні когось із померлих родичів вважалося дуже доброю прикметою. Щоб забезпечити собі достаток, потрібно було зібрати всі гроші в гаманці та роздати бідним, адже це принесе вдачу.

Прикмети українського Хелловіну

На Велесову ніч існувало багато прикмет і символіки, наприклад:

• Побачити мертвого родича у сні вважалося доброю прикметою в цю ніч.
• Зустріч незнайомця біля дому у цей вечір передбачала смерть якогось мешканця будинку у наступному році.

• Чорна кішка не завжди була символом нещастя на Велесову ніч, але чорна собака сигналізувала про _прихід ворога.
• Біла собака в цей день символізувала нового друга чи товариша в родині.

Даруй тепло найріднішим! Книги про бабусь і дідусів.

 28 жовтня в Україні відзначають зворушливе сімейне свято - День бабусь та дідусів.

День бабусь і дідусів – це чудовий привід онукам та їхнім батькам замислитися про внесок у їхнє життя, який вони отримали від старшого покоління, і продемонструвати свою вдячність. Обов’язково пам’ятайте про це!

За традицією в цей день онуки дарують бабусям і дідусям горщики із живими квітами, які символізують міцний зв’язок поколінь: коріння — це старше покоління родини, молоді паростки — молодше.

Читання книжок про бабусь і дідусів — це дуже гарна нагода зрозуміти одне одного краще. Вам сподобається читати і уявляти з-поміж книжкових героїв своїх родичів. Дідусі і бабусі (або ж батьки)  можуть скласти компанію дітям у читанні. Ця добірка подарує вам гарну нагоду збиратися разом і частіше говорити про найважливіше.

Кращі книги про бабусь і дідусів😍

Вестлі, А.-К. Бабуся і восьмеро дітей у лісі. - Київ: Рідна школа, 2018. - 104 с.

Книга про неймовірні пригоди однієї сім’ї з Осло. З однокімнатного помешкання родинна з вісьмома дітьми переїхала в будинок в лісі. Невгамовні малюки поринають у вир нового життя: ідуть до нової школи, заводять нових друзів,вигадують нові витівки. І у всіх їхніх розвагах з ними завжди весела та колоритна бабуся.

Вольямс, Д. Велика втеча дідуся. - Київ: КМ Букс, 2021. - 240с.

Зворушлива історія маленького хлопчика та його улюбленого дідуся. Вирушайте разом із героями у неймовірну подорож літаком над Лондоном і здійсніть втечу з неймовірними пригодами, сповненими смішних ситуацій і людяності.

Дерманський, С. Бабуся оголошує війну. - Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023. - 184 с.

Так повелося в світі, що всі бабусі дуже лагідні та сумирні. Ніхто краще за них не розкаже казку, не заспіває колискову, не напече смачних коржиків. Одначе коли підлий лісник винищує молоді деревця заради наживи, огидні пацюки захоплюють у полон безневинну жабку, а підступний приблуда космічний посмітюх занапащує все живе на Землі, перетворюючи планету на смітник, тоді Ониськова бабуся Катастрофа хвацько перев’язує хустинку на кшталт бандани і оголошує негідникам війну.

Нанетті, А. Мій дідусь був черешнею. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. - 136 с.

Історія маленького хлопчика Тоніно, у якого, як і в усіх, є бабусі та дідусі. Одні – міські, а інші – з села, про яких і розповідає герой. Оттавіано і Теодолінда – начебто звичайні люди, які бачили щось у житті, робили помилки, сумували та були щасливими. Але є дещо у бабусі і дідуся Тоніно – те, чого варто повчитись кожному…

Неймовірна, тепла та добра історія, яка обов’язково поверне читача у дитинство! Прекрасна згадка про те, що дива завжди поряд з нами і хай би там що, а ми можемо їх побачити та відчути. Особливе застереження: “Мій дідусь був черешнею” може залишитися у вашому серці назавжди.

Стус, Т. Слухай серцем. Моя Ба. - Харків: Ранок, 2019. - 30с.

У кожної людини в серці є особливий будиночок пам’яті, де живе її рід. На порозі цього «дому» й Ба. Літня бабуся вже зовсім погано рухається, важко говорить, але це не заважає їй та її близьким бути люблячими, терпимими, радісними, цінувати кожну спільну мить, приймаючи одне одного такими, як вони є.

Смакуй українське слово в бібліотеці!

Читайте, збагачуйте рідну мову!

Ми горді нашою тисячолітньою традицією писемності, що сягає часів Київської Русі. Ми згадуємо твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стуса і багатьох інших. Ми згадуємо тисячі тих, хто захищав   та захищає зараз право українців бути собою. Завдяки мові ми були і є собою, українцями.

"...а ти знаєш, що словом можна смакувати навіть краще, ніж цукеркою. Бо цукерки, як би їх багато не було, рано чи пізно закінчуються, а слова не закінчуються ніколи. Словами можна смакувати хоч усе життя, щоразу добираючи собі все запашніші, все соковитіші. Навіть можна вишукувати собі найхимерніші слова з далеких екзотичних мов і обертати їх у губах, насолоджуючись пряними, чи гострими, чи терпкими, а чи солодкавими ароматами. Але наймилішими завжди будуть слова рідної мови - повні духмяного й поживного животворящого соку..."

ІВАН АНДРУСЯК "Третій сніг"

Українські слова, які варто знати:

Легіт

Легіт — не плутати з легенем (молодий хлопець) — це легкий та теплий вітер, який можна відчути шкірою.

Пройдисвіт

Так можна назвати людину, яка здатна на погані вчинки та має “погану славу”.

Пане та пані

Коли не знаєш, як правильно звернутися до людини, з якою не знайомий/(-а), краще використати цю красиву українську форму звертання. 

Така форма буде інтелігентною та підкреслить повагу, з якою ти звертаєшся.

Кохати

Українською не буде помилкою казати “люблю”, однак “кохати” — питоме українське слово, яке дуже милозвучне.

Лебідка

Так можна звернутися до жінки, яку любиш — мами, дочки, сестри, бабусі чи коханої дівчини. 

Митець та мисткиня

Коли не знаєш, чим саме займається творча людина — малює, пише, танцює, співає чи грає на музичних інструментах — її можна назвати митцем. 

Байдикувати

Коли хочеться відпочити та нічого не робити — можна байдикувати. Ймовірно, це слово є питомо українським.

Метикувати

Метикувати — це думати над чимось, розв’язувати важкі задачі. А людина, яка любить багато думати, є метикуватою.

Млосний

Буває так, що відчуваєш всередині себе щось незбагненно п’янке? І тоді важко описати, який саме стан ти зараз відчуваєш? 

Тоді слово “млосний” — саме для тебе. Млосним можна назвати те, що п’янить та дурманить, викликає почуття розслаблення.

Слушний

Коли не знаєш, як правильно перекласти російську кальку “мати рацію”, скористайся словом “слушний”. “Слушна думка!” — можеш відповісти другу чи подрузі, що пропонують тобі разом повчити українську мову.

Казка оживає: відомі українські ілюстратори книг

Мабуть, багатьом із нас в дитинстві книжки подобались саме за їх чудові ілюстрації. Чарівна сила художника може як прищепити любов до книжки, так і навпаки, відштовхнути. Не всім вистачає таланту, аби творити на втіху дитині та по-справжньому насолоджуватись своєю працею. Мабуть для цього самим треба бути трішки дітьми, з їх щирістю та безпосередністю. Саме слово “ілюстрація” з латинського перекладається як “освітлення”. То хто ж ті найкращі художники, які у темряві освітлюють юним читачам шлях до дитячої книги?

Неперевершені українські ілюстратори та книги, які вони ілюстрували:

Владислав Єрко -  український художник-ілюстратор, переможець багатьох художніх та книжкових виставок, володар численних нагород, найбільш відомий своєю співпрацею з дитячим видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Проілюстрована ним «Снігова королева» Ганса Християна Андерсена завоювала гран-прі на всеукраїнському конкурсі «Книжка року – 2000», титул «Найкраща дитяча книга – 2006» у США, медаль Фонду Андерсена та чимало інших нагород. У 2004 році книжка «Казки Туманного Альбіону», оформлена художником, отримала нагороду як «Книжка року-2003». Казкові ілюстрації Єрко -  це дивовижний всесвіт, який вабить та чарує.

 

Євгенія Гапчинська – це популярна живописниця, яка вважається найдорожчою серед сучасних українських художників. Її стиль, мабуть, найближче підходить дітям, адже роботи Гапчинської дуже добрі, трішки наївні та щирі. Кожного року художниця робить чимало нових виставок в Україні та за кордоном. Її роботи зберігаються в європейських музеях і приватних колекціях найвідоміших людей. У 2008 році Укрпошта ввела у обіг марки «Знаки зодіаку» авторства Євгенії Гапчинської, які неодмінно мають бути у колекціях маленьких філателістів. Найвідоміші ілюстрації дитячих книг художниці це – «Аліса в країні чудес» Льюіса Керрола (видавництво «Фоліо»), «Ліза та її сни» Івана Малковича (видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»). 

Кость Лавро – відомий книжковий графік, лауреат Шевченківської премії. Його роботи неодноразово входили до виставок дитячої книги у Болоньї, Братиславі тощо. У своїх колоритних ілюстраціях художник наслідує український авангард 20-х років з елементами народного малярства. Його ілюстрації до книжки «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя здобули численні нагороди та титули. Співпрацює з українськими видавництвами «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Розумна дитина» та популярним французьким дитячим журналом «Pomme d’Api». Персонажі художника мають неповторні національні риси та стиль, який легко вирізнити серед інших. Класичні котики та зайчики Костя Лавра стали улюбленими мальованими персонажами багатьох українських дітей.

Катерина Штанко вважається однією з найуспішніших українських дитячих графіків. Має безліч нагород та дипломів за свої неповторні, яскраві ілюстрації. А зробила вона їх чимало, адже встигла оформити вже кілька десятків дитячих книг. Душа її пензля лежить до етнічних казок, ще у 80-х роках минулого століття проілюструвала «Фінські народні казки», «Норвезькі народні казки». Її малюнки до книги видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» – «Сто казок» можуть викликати лише захват. Незабаром видавництво «Старий лев» випустить нову книжку з ілюстраціями Катерини Штанко «Слон на ім’я Ґудзик» письменниці Лесі Ворониної. У її роботах дуже багато сонця та світла, мабуть саме тому вони вже давно полюбились дітлахам України.

Ростислав Попський — український художник-ілюстратор. 

Після закінчення Шепетівської середньої школи № 6 та дитячої художньої школи вступив до Хмельницького інституту управління і права, який закінчив 2004 року. Деякий час після закінчення інституту працював учителем малювання. 2010 року надіслав кілька своїх малюнків до «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ», і несподівано отримав пропозицію проілюструвати одну з найулюбленіших книжок свого дитинства «Пригоди короля Мацюся». Це докорінно змінило його плин життя, і як наслідок — він цілковито і остаточно зосередився на книжковій ілюстрації, покинувши державну службу. Також проілюстрував відоме видання "Тореадори з Васюківки".

Ольга Кузнецова - художниця, ілюстраторка дитячих книжок. Закінчила художню школу в Черкасах та Черкаське училище за спеціальністю художньо-декоративний розпис. У 18 років переїхала до Києва, де з 1998-го працювала художником-мультиплікатором на київській студії «Борисфен-Лютес», відтак закінчила видавничо-поліграфічний факультет КПІ за спеціальністю художник-ілюстратор. У цей час почала ілюструвати дитячі журнали «Стежка», «Професор Крейд», «Пізнайко», літературний журнал «Дніпро».

Співпрацює з українськими видавництвами, малює обкладинки до аудіо-книг. Інколи малює з допомогою графічних комп’ютерних програм, проте віддає перевагу олійному живопису. Ілюструвала дитячі книжки Галини Пагутяк, Марини Павленко, Івана Андрусяка, Олексія Надемлінського, Надії Гуменюк, Євгенії Кононенко, Лесі Мовчун, Оле Лун Кінкеґора, Т. С. Еліота та інших.

Подорож країною Зооленд

📚🐾 Книги про тварин - це завжди чудовий спосіб не тільки розважити дітей, але й навчити їх багато цікавого та важливого про нашіх маленьких та великих співмешканців на цій планеті! Незалежно від віку, книги про тварин завжди залишають яскравий слід у серцях дітей. 🐶📖

Чарівні книги про тварин, які ми рекомендуємо почитати кожній дитині - у відео🌺

Вибір великий, тож приходьте до бібліотеки та обирайте, що вам до вподоби🌺

Цікаві факти про тварин, які мало хто знає:

Найбільшим ссавцем вважають синього кита. Довжина його тіла досягає 33 метри, а вага - 175 тон.

Найменшою твариною є сункус етруський. Цей гризун важить до 2 грамів, а довжина тіла складає близько 4 сантиметрів.

Найпоширенішими ссавцями на нашій планеті є миші.

Першою одомашненою твариною став вовк. Люди приручили вовків близько 15 тисяч років тому.

У коня на 18 кісток більше, ніж у людини.

Кішки навчилися нявкати, щоб "спілкуватися" з людьми. У природі дорослі кішки не нявкають, цей звук видають тільки кошенята, щоб кликати маму.

Мавпи чоловічої статі з віком лисіють, так само, як і чоловіки.

У панд немає спеціального місця для сну - ні ліжка, ні гнізда. Тому вони засипають там, де опинилися в момент втоми.

Тхори сплять до 20 годин на добу.

Чим більше собака в розмірі, тим спокійніше її серцебиття.

Домашні кози можуть мати "акцент" в залежності від країни, де вони живуть.

Найдовший з зареєстрованих польотів курки тривав 13 секунд.

Леви можуть полювати поодинці, а можуть і групою розподіляючи обов'язки.

Майстер-клас «Равлики з глини»

Майстер-клас з Мирославою Стригіною🌺 

Ліпили равликів🐌

Равлик – одна з найповільніших тварин на планеті. Він зустрічається майже повсюди у світі – від високих гір до ботанічних садів та підводних скель. Равлика легко впізнати за довгим трубчастим тілом, жилавим щупальцям та спіральною мушлею на спині. Існує чимало видів цих тварин, і деякі з них навіть тримають у якості екзотичних домашніх улюбленців.

Равлик – це унікальне створіння, яке є найдавнішим живою істотою на землі. Тому цікавих фактів в життя цього молюска досить багато:

* Равлики з’явилися на планеті приблизно 600 млн. років тому. Тому разом із бабками та кониками їх можна вважати одними із найдавніших істот на Землі, які досі існують.

* На часте питання: равлик – це комаха чи ні, є одна правильна відповідь – це безхребетна, м’якотіла тварина.

* Весь тулуб равлика покрито сильним м’язом, який скорочується, і тим самим, організовує пересування молюска.

* Особина дуже легко пристосовується до різних кліматичних умов і просто змінює континенти.

* Є думка вчених, що равлики мають інтелект, про який людина не підозрює.

* Мозок молюска має чотири відділи, що говорить про його здатність мислити.

* У дикій природі равлики живуть невеликими групами.

* Їжу молюск перетирає, а не жує.

* П’є равлик ротом і зовнішніми покривами тіла.

* Зір у равликів поганий, але зате нюх ідеальний.

* Бургундський равлик, що мешкає у Франції, більшу частину свого життя проводить в сплячці, але коли починається теплий дощ, він видає мелодійний спів.

* Улітку відрізняється великою силою, він може переносити вагу більше своєї власної в десять разів.

* Забарвлення раковини равлика залежить від харчування і складу грунту.

А дізнатися більше про равликів і не тільки ви зможете в бібліотеці!