Фотовиставка " Зимова казка"

 У камерному просторі нашої бібліотеки розгортається фотовиставка "ЗИМОВА КАЗКА" арт фотографа  ОЛЕНИ ХОМЕНКО, яка входить в ТОП 50 кращих фотографів Києва, в ТОП 50 дитячих серій світу Міжнародного конкурсу "35 Аwards 2021", к.т.н., викладача фотографії.

Ця фотовиставка переносить кожного відвідувача у вир гармонії зимової краси. Крізь об'єктив фотокамери утілено неймовірну атмосферу зимового сезону, що розкривається в кожній деталі представлених фотографій.

Тут ви знайдете спокій та магію холодних вітрів, що розносять крижану прохолоду. Кожен кадр відображає відтінки білого, граючи з теплотою світла та тихою гармонією зимового світу.

Фотографиня зуміла увібрати у свої кадри те, що часом минає непомітно – зимову мелодію під назвою "тиша". 

Кожна фотографія - це окремий світ, де кожна деталь запрошує вас зануритися в атмосферу зимової казки.

Бібліотечна фотовиставка, що проймає наших відвідувачів, не лише розкриває природну красу зими, а й показує її в контексті людських емоцій та взаємодії.

Кожна фотографія з людьми на цій виставці - це погляд на зимову атмосферу через призму спілкування, тепла та спільного часу, проведеного разом. Вони запрошують нас в мить, де снігопад та мороз не заважають людям насолоджуватися кожною хвилиною.

Ці кадри переносять нас у світ ігор на снігу, сміху під час засніжених прогулянок, тепла обійм та теплої чашки гарячого чаю, які освіжають морозні ранки.

Олена Хоменко вміло зафіксувала миті, де зимова краса поєднується із радістю та щастям людських відносин. Ці зображення є втіленням тепла та спокою, що існують у зимовому світі навіть серед найхолодніших днів.

 Запрошуємо у бібліотеку переглянути неймовірні фото арт фотографа

Олени Хоменко.

Виставка експонується до 01.02.2024 року. 

Чарівні котики з глини

 

У нашій бібліотеці відбувся захоплюючий майстер-клас з ліплення з глини, який вразив усіх своєю творчістю та креативністю! Творчі дітки зібралися, щоб разом створити маленьких глиняних котиків.

Завдяки допомозі вправного викладача- Софії Вуйчак, всі учасники майстер-класу отримали необхідні матеріали та інструменти для ліплення. Кожен зібрався доволі швидко та з великим ентузіазмом, оскільки ліплення з глини - це завжди захоплюючий процес.

Під чуйним керівництвом майстра, учасники почали формувати глиняні маси, перетворюючи їх у неймовірно симпатичних котиків. Кожен крок був сповнений уваги до дрібних деталей, кожен котик втілював в собі особливий характер.

Цей майстер-клас не лише розвивав творчість та уяву, а й створював затишну атмосферу співпраці та спільного навчання. У кінці заходу кожен учасник з задоволенням забрав свого глиняного котика як частину себе, своєї унікальної творчості та відчував радість власного витвору. 🐱🎨✨

Чорнобиль - довгий слід історії

 

День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора)

Чорнобильська катастрофа 1986 року вважається наймасштабнішою та найвідомішою серед подібних техногенних аварій у світі. Вона  навчила ставитися з пересторогою до «мирного атому» — виявилося, що він може бути дуже небезпечним. Від людей, на долю яких випало ліквідовувати наслідки від вибухів ядерного реактора, залежала безпека не лише України, а й усієї планети. Щороку 14 грудня українці віддають шану ліквідаторам наслідків Чорнобильської аварії. Попри те, що День ліквідатора офіційно встановлений лише в 2006 році, відзначають його з 1986-го — тоді вперше ліквідатори зібралися, щоб разом згадати про трагічні весняні події.

Вже через п’ять хвилин після вибуху до місця аварії прибули бійці воєнізованої пожежної частини, що охороняла станцію. До складу чергового караулу входило 14 пожежників на чолі з лейтенантом Володимиром Правиком. Це був 24-річний молодий чоловік, життя якого тільки починалося. Правик мав дружину та маленьку дочку. Пожежники стали боротися з полум’ям на даху машинного залу, а невдовзі на допомогу прибули ще десять вогнеборців з технікою — пожежна частина з Прип’яті. Командував частиною Віктор Кібенок — 23-річний лейтенант внутрішніх військ.

Керівництво операцією взяв на себе начальник пожежної частини, яка охороняла ЧАЕС — майор Леонід Телятников. На той час він перебував у відпустці, але дізнавшись про лихо, поспішив на  допомогу своїм підлеглим.

Попри те, що вогнеборці не мали  дозиметрів, вони розуміли, що працюють під потужним радіоактивним опроміненням. При цьому ніяких спеціальних засобів захисту від радіації не було. Але офіцери й пожежники не мали іншого вибору —  це був їхній обов’язок, до того ж не можна було дати полум’ю захопити сусідній енергоблок. Пожежу на площі близько 300 квадратних метрів загасили через п’ять годин.

Люди, які першими стали на поєдинок з вогнем, отримали дози опромінення, які були несумісні з життям. Симптоми променевої хвороби стали проявлятися одразу. Того ж дня, 26 квітня, їх відправили на лікування до Москви.

Серед перших ліквідаторів аварії кількість померлих — 31 людина. Майже всі померли  протягом кількох тижнів, в тому числі лейтенанти Правик та Кібенок. Ще 134 людини з числа працівників ЧАЕС та рятувальників отримали променеву хворобу.

Хочу все знати про свої права

Пройди вікторину та перевір свої знання про права людини!

Міжнародний день людей з інвалідністю

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю. Цей день покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і добробуту, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю в політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Це нагадування людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства — людей з інвалідністю.

Через війну чимало українців втрачають своє здоров’я. Кількість людей з інвалідністю як серед військових, так і цивільних, на жаль, збільшується. Наразі в країні налічується три мільйони людей з інвалідністю.
Україна імплементує міжнародні стандарти щодо забезпечення прав і свобод цієї категорії громадян у національне законодавство. Ці зміни насамперед про те, якою державою ми прагнемо бути, — державою без бар’єрів, де кожен має рівні права та можливості. 
Кожна людина має відчувати, що у своїй країні їй завжди прийдуть на допомогу! Цей день — своєрідне підбиття підсумків зробленого, аналіз фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їхнього життєвого рівня.
Нині прогресивне людство в усьому світі засвідчує, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до інвалідів визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.