З "Кобзарем" у серці

Цього року Україна відзначає 206-й день народження Тараса Шевченка, а також 180 років тому, 26 квітня 1840 року, у Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря». Після виходу збірки поета почали називати Кобзарем. 

Поруч з виданнями різних років, навіть 50-х років минулого століття, ми з великою гордістю можемо представити нашим читачам «Кобзар» без цензури - унікальне видання, яким поповнилася нещодавно колекція нашої бібліотеки. 

Це плід майже десятирічної праці упорядника, мовознавця Миколи Зубкова, який презентував перше видання книги в нашій бібліотеці до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Цей «Кобзар» - п’яте видання, доповнене й допрацьоване. Близько двадцяти відсотків матеріалу – рядки, які ви не знайдете в жодному виданні, - від окремих слів, словосполук до цілих сторінок тексту!

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми,

Все розберіть… та й спитайте

Тоді себе: що ми?..

Чиї сини? Яких батьків?..

 

 

Безцензурний "Кобзар"

2 березня в нашій біблітеці відбулася презентація збірки "Кобзар", упорядкованої шевченкознавцем Миколою ЗУБКОВИМ. Про свою працю гість розповів учням 9-х класів ЗСШ № 187. Слухачі дізналися багато нового про життя та творчість пророка нашого славетного Тараса Шевченка.  

На відміну від числених так званих "повних" збірок, пропоноване видання є максимально повним зібранням поетового статку, яке поєднало всі твори, що потрапили під цензурування як за царату, так і за радянщини. До того ж чимало творів подано з авторовими варіаціями, практично невідомими широкому загалові. Основну частину озпочинає авторова передмова до другого "нездійсненого" видання "Кобзаря".

Зануритись у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, автографів віршів, листів, світлин поета та його автопортретів. І нарешті, усе видання, від першої до останньої сторінки, упорядковано згідно з правилами українського правопису 1928 року. "т.з.в. Харківського, або Скрипниківського правопису, який на думку науковців-філологів, є історично й фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас поет.