Цього не можна забувати…
27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
«Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість», - йдеться в резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
За офіційними даними за роки Другої світової війни було втрачено життя близько 6 мільйонів єврейського населення, серед яких 1,5 мільйона – діти. Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву – Голокост (англ. Holocaust – «всеспалення»).
Нацистський режим грунтувався на расовій доктрині, згідно з якою німці – «арійці» належать до вищої раси, а євреї вважалися Untermenschen – недолюдьми.
У 1939 році була окупована Польща і розпочалося масове знищення єврейського народу. Остаточною метою було знищення євреїв у всьому світі. Для виконання цього плану були організовані гетто, трудові, концентраційні табори і табори смерті для тих, хто не здатен трудитися, а інші були приречені на смерть від голоду та хвороб.
Місцем масових розстрілів у Києві у 1941-1943 роках став Бабин Яр. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941-го року, там було розстріляно майже 34 тисячі євреїв.
Це унікальна книга-документ. В ній – трагічна історія Бабиного Яру очима свідка, автора книги.
Звання праведників світу присвоюють людям, які рятували у період нацистськоі окупації євреїв, ризикуючи власним життям. У світі цього звання удостоєно 25513 осіб з 51 країни світу, серед українців - понад 2000 праведників народів світу.
«Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами»
І. Бауер, ізраїльський історик
