Чорнобиль.Покинутий світ

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався о 1-й годині 24-й хвилині в ніч на 26 квітня 1986 року, і чутки про нього вже того ж дня почали поширюватися в Києві й області. В результаті вибуху виникла пожежа, на гасіння якої були кинуті спочатку сили пожежників самої станції, а потім і підкріплення з різних пожежних частин Київщини. О п’ятій ранку вогонь вдалося приборкати, але всім, хто тоді був свідком аварії і побачив її реальні наслідки, відкрилася жахлива картина зруйнованого четвертого реактора і машинного залу станції. Прилади показували, що рівень радіації в тисячу й більше разів перевищував гранично допустимі норми.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну, Білорусь, Росію, а також значну частину європейських країн. Жителів прилеглих міст евакуювали, радіоактивному випромінюванню піддалися близько 600 000 чоловік, перш за все ліквідатори катастрофи.

В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, а навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. В даний час над зруйнованим четвертим четвертим енергоблоком АЕС встановлено саркофаг - новий безпечний конфайнмент, запущений в експлуатацію в липні 2019 року.

Офіційна Москва прийняла рішення замовчати катастрофу. Раніше це вдавалося (приміром, на тій же Чорнобильській АЕС 9 вересня 1982 року сталася аварія на реакторі першого енергоблоку з викидом радіоактивних речовин, але тоді її вдалося приховати). Однак цього разу намагання Кремля виявилися марними.

Першим аварію в Чорнобилі зафіксував американський комерційний супутник «Лендсат». Він передав з орбіти знімки, які засвідчили, що на ЧАЕС сталася надзвичайна подія. А через день почали надходити тривожні повідомлення з цілого ряду європейських країн, насамперед, із Скандинавії. Там було зафіксоване помітне підвищення рівня радіації.

Світ уже гудів від свідчень і коментарів про вибух, але в Радянському Союзі тільки на третій день диктор ЦТ у програмі «Время» передав, що на ЧАЕС сталася аварія і що вживаються заходи по ліквідації її наслідків. Це було немовби оголошення, яке тривало 14 секунд! Дісталося західним спецслужбам: третього травня з’явилася в центральній пресі Союзу інформація, що «ЦРУ США, розвідувальні служби деяких західних країн, передусім Англії, є головними джерелами дезінформації стосовно аварії на ЧАЕС. Роздмухують антирадянську істерію…» У відповідь тодішній державний секретар США Дж. Шульц заявив, що Радянський Союз намагається приховати катастрофічні масштаби аварії на Чорнобильській станції і що «Сполученим Штатам відомо набагато більше , ніж росіяни кажуть нам і власному народу». Тож правду не вдалося приховати.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Новий тиждень, нові можливості: як зустріти понеділок з позитивним настроєм

​Понеділок може бути нелегким днем для багатьох з нас, але з правильним настроєм та підходом він може стати вдалим стартом нового тижня. Ось декілька порад, які допоможуть вам почати тиждень з успіхом:

• Плануйте свій тиждень наперед. Напишіть список завдань, які потрібно виконати протягом наступних декількох днів. Це допоможе вам зосередитися на тому, що дійсно важливо, і планувати свій час ефективніше.
• Розпочніть день з ранкових ритуалів. Роблячи одні й ті ж самі дії кожного ранку, ви створюєте ритуал, який допомагає вам переключитися з режиму сну на режим праці. Наприклад, вправи, медитація або сніданок можуть допомогти вам зарядитися енергією та настроєм на день.
• Робіть перерви між завданнями. Якщо ви пребуваєте в роботі/навчанні без перерв, це може призвести до втоми та втрати продуктивності. Зробіть короткі перерви між завданнями, щоб розслабитися, змінити свою увагу та повернутися до роботи чи навчання з новим ентузіазмом.
• Знайдіть час для фізичної активності. Фізична активність може допомогти вам зберегти енергію та витривалість протягом дня. Після школи можна зайнятись спортивними розвагами. Або ж зробіть перерву в роботі та йдіть на прогулянку. Це допоможе вам зарядитися енергією та позбавитися втоми.
• Насолоджуйтесь процесом. Зосередьтеся на тому, що робите, та насолоджуйтеся процесом. Праця може бути важкою, але якщо ви знаходите задоволення від того, що ви робите, то це допоможе зменшити стрес та підвищити мотивацію. Знайдіть спосіб зробити свою роботу/навчання цікавішою, наприклад, задавайте собі питання, які допоможуть вам зрозуміти, що саме ви хочете досягти, або шукайте нові способи вирішення завдань.
• Будьте вдячні. Навіть якщо вам складно знайти щось позитивне у понеділок, зосередьтеся на тому, за що ви можете бути вдячні. Це можуть бути маленькі речі, які ви зазвичай не помічаєте, але які роблять ваш день кращим. Наприклад, дякуйте за можливість робити те, що ви любите, за здоров'я, за підтримку родини та друзів.
• Не забувайте про відпочинок. Важливо дати своєму мозку і тілу можливість відновитися та відпочити від роботи. Заплануйте час для відпочинку та розваг, таких як читання, перегляд фільмів або прогулянки. Це допоможе вам зберегти баланс між роботою та особистим життям та підвищити ефективність праці.

Наскільки вдалим буде ваш понеділок, залежить від вашого настрою та підходу. Зосередьтеся на позитивних аспектах свого дня, візьміться за руки та зробіть його вдалим стартом нового тижня.

"Спортивний Олімп України" інформаційний мікс до Міжнародного дня спорту на благо миру та розвитку

 Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку – це свято, якому ще немає 10 років, проте воно активно відзначається світовою спільнотою. Для цієї знаменної події була обрана дата 6 квітня. Свято було запроваджене представниками ООН з метою звернути увагу людства на важливість спорту та спортивних змагань для розвитку людства та створення мирних відносин. Спортивна активність – це запорука здоров’я та добробуту, а об’єднання різних націй навколо спортивних подій сприяє миру на нашій планеті.

Олімпійські ігри вважаються наймасштабнішими міжнародними змаганнями, що відбуваються через кожні чотири роки під керівництвом Міжнародного олімпійського комітету. Найбільше досягнення, до якого прагне кожен спортсмен – медаль олімпійських ігор. Перші Олімпійські ігри проводилися в Давній Греції в період з 776-го до нашої ери по 393-й рік нашої ери. Змагання відбувалися у місті Олімпії, яке вважалося для атлетів священним. Саме від цього міста походить сучасна назва «Олімпійські ігри». Відродження сучасних міжнародних спортивних змагань припадає на кінець 19 століття. Ініціатором відновлення цієї спортивної традиції став П’єр де Кубертен – відомий громадський діяч з Франції. Перші сучасні Олімпійські ігри відбулися в 1896 році та проводяться раз у 4 роки. Виключеннями стали роки Першої та Другої світових війн. В першій половині 20-го століття світова спільнота почала проводити так звані зимові Олімпійські ігри, які також відбуваються що чотири роки, які не збігаються з роком проведення літніх ігор. 

Спорт важливий і для спортсменів з обмеженими фізичними можливостями, які беруть участь в Паралімпійських іграх, що є продовженням традиційних Олімпійських ігор. 

Спортивні змагання слугують єднальним фактором для різних країн світу. У спорті не мають значення ані походження, ані релігія, ані колір шкіри, ані фінансові статки. Тільки сила духу, наполегливість та невпинна праця вирішують, хто стане переможцем. Спорт – це мирний захід, який спонукає тільки до дружніх взаємовідносин між різними державами. В той же час, заборона участі спортсменам, що представляють, країну агресора, у міжнародних змаганнях є значним фактором суспільного засудження, санкцій проти порушника миру у світі.

Найвідоміші українські рекордсмени на Олімпійських іграх:

Олімпійський рекорд Сергія Бубки

За 20 років спортивної кар'єри Бубка встановив 35 світових рекордів із стрибків з жердиною. В 1985 році він першим у світі здолав висоту 6 метрів, а в 1994 році перетнув межу 6 метрів і 15 сантиметрів на змаганнях у приміщенні.

Сальто Лілії Подкопаєвої

В 1996 році збірна України вперше вирушила на Літні Олімпійські ігри. В Атланті наші спортсмени завоювали 9 золотих медалей. Дві з них отримала 17-річна гімнастка Лілія Подкопаєва, у фіналі  українка прославилась на увесь світ дивовижним стрибком — подвійним сальто вперед з поворотом на 180 градусів. Більше його так нікому й не вдалося повторити і зараз він носить ім'я Лілії Подкопаєвої.

«Золота рибка» Яна Клочкова

Харків'янка Яна Клочкова завоювала найбільше золотих олімпійських медалей за роки незалежності України. По дві на Олімпіадах в Сіднеї та Афінах. Також в її доробку «срібло» на Іграх 2000 року, 10 перемог на чемпіонатах світу з плавання та 19 — на чемпіонатах Європи. Крім того, вона встановила світовий рекорд в Сіднеї на дистанції 400 метрів, які подолала за 4 хвилини та 33,59 секунди.

150 влучних пострілів Миколи Мільчева

Українці вміють не тільки добре плавати, стрибати у висоту чи кататися на ковзанах, але й влучно стріляти. Це підтвердив одесит Микола Мільчев, який в 2000 році став олімпійським чемпіоном зі стендової стрільби. Учасники змагань мають поцілити в тарілки, які вилітають з двох башт різної висоти. Усього таких тарілок 125 в кваліфікаційних раундах та ще 25 у фіналі. Мільчев уперше в історії Олімпійських ігор не промахнувся жодного разу. 

Вічний рекорд Юрія Чебана

Одесит на патріотичному човні, розмальованому в прапори України із зображенням козака з булавою, не просто прийшов першим, але й встановив олімпійський рекорд — 39,279 секунди. При цьому Юрій на 2 мілісекунди обігнав Валентина Дем’яненка, колишнього колегу по українській збірній, який з 2007 року виступає за Азербайджан. На Олімпіаді в Токіо дистанцію в 200 метрів знову скасували, отже, побити рекорд одесита вже нікому не вдасться. 

Емоційна перемога Ірини Мерлені

Ірина Мерлені — ще одна українка, яка увійшла в історію Олімпійських ігор. В 2004 році в Афінах в програму вперше включили змагання з боротьби вільним стилем серед жінок. І у ваговій категорії 48 кілограмів «золото» здобула саме наша спортсменка, ставши першим олімпійським чемпіоном в цій дисципліні.

Олімпійський прорив Володимира Кличка

Володимир Кличко, дворазовий чемпіон світу у важкій вазі, у цілому володів титулами в найпрестижнішому дивізіоні професійного боксу 4382 дні — найбільше в історії. А розпочав свій переможний шлях він з успіху на Олімпійських іграх 1996 року. На олімпійському ринзі Володимир здобув чотири перемоги. Українця не лише нагородили золотою медаллю — він став першим олімпійським чемпіоном з Європи у надважкій вазі.