пʼятниця, 30 липня 2021 р.

Торгівля людьми - це може трапитись з кожним

 30 липня - Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми

"Торгівля людьми є порушенням прав людини, становить загрозу гідності та недоторканності конкретної людини і може стати причиною рабського становища жертв такої торгівлі" 

(Витяг з преамбули до Конвенції Ради Європи про боротьбу з торгівлею людьми) 

Торгівля людьми - це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ столітті для жодної країни світу, включаючи. Україну. Маніпулюючи бажаннями та намірами людей, їх ошукують та експлуатують. 





Метою торгівлі людьми може бути:

трудова експлуатація;

сексуальна експлуатація, використання у проституції та порнобізнесі; 

примусове жебрацтво; 

примусове втягнення  у злочинну діяльність;

примусове вилучення органів; 

продаж дитини;

сурогатне материнство.

Відповідно до законодавства, торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином. 


Скажи "НІ!" сучасному рабству! 











середа, 28 липня 2021 р.

Володимир Великий - творець середньовічної європейської держави

"Благословен Господь Ісус Христос, що полюбив Руську землю і просвітив її Хрещенням святим" 

(Повість минулих літ)

День Хрещення Київської Русі -України - державна пам'ятна дата на честь Хрещення Русі, що відзначається в Україні щорічно у День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира. 

Найціннішим скарбом храму душі людської завжди була віра. 1033 роки тому рівноапостольний князь Володимир Великий започаткував нову добу в історії Київської Русі. Саме князю Володимиру Великому припало хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією. За дійство, яке відбулося у водах Дніпра, коли хрещення прийняли усі, князя люди стали називати "Великим". 

Київська держава підтримувала найтісніші стосунки з Візантією - найбагатшою, могутнішою і найбільш культурно впливовою державою того часу. Так він  вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ. Володимир Великий хотів об'єднати землі, централізувати владу, змінити світогляд людей та підкреслити значення православних традицій в історії і розвитку суспільства. Згідно з "Повістю минулих літ", київський князь Володимир під час Хрещення народу проголосив таку молитву: "Боже Великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на нові люди свої! Дай же їм, Господи, узнати Тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнські, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага- диявола, щоб, надіючись на Тебе і на твою силу, одолів я підступи його! "

Саме тут, у момент Хрещення нашого народу князем Володимиром народилася східнослов'янська православна цивілізація, і саме Київ став містом - основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті всіх слов'янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення. 





  

четвер, 22 липня 2021 р.

Ростемо разом із книгою. "Руханка-читанка" для найменших

Як цікаво знайомитись з першими книгами, з першими казковими героями, з першими буквами, коли це так весело, коли можна гратися, співати та... танцювати!

Добрий "чарівник", композитор та співак Ігор Якубовський завітав сьогодні до наших майбутніх користувачів бібліотеки - вихованців Дошкільного навчального закладу № 464 зі своєю пізнавально-розважальною програмою в рамках музично-поетичного проєкту "Руханка-читанка". Прищеплювати любов до книги потрібно змалечку. Саме це і є головною метою проєкту, а ще - це і розвиток мовлення, пам'яті, уяви та уваги. Ця програма дуже пізнавальна. Всі дітки дуже допитливі. 

А сьогодні у веселих пісеньках та скоромовках вони знайомилися з багатьма тваринками та їх поведінкою, впізнавали їх. 

І про китів, і про бобрів, і про домашніх тварин - і про всіх є своя пісенька! 

          Як же це весело! 

Дуже багато нового, дуже багато веселощів та щасливих дитячих усмішок!










Чудовий літній день знайомства з книгою! 


 


 
 

середа, 7 липня 2021 р.

На Івана, на Купала квітка щастя розквітала

 Івана Купала - одне з найбільших стародавніх магічних слов'янських свят.

Це свято літнього сонцестояння, яке відзначали за старим стилем 24 червня, а за новим - 7 липня не тільки в Україні, а й у багатьох європейських народів:  midsommer (середина літа) - у шведів, Saint Jeans ( Святого Жана) - у французів, flakagajt (день полум'я) - в албанців, sobotka - у поляків, kresu der ( вогняний день) - у словенців, Яковден - у болгар, Івана Купала - у східних слов'ян. Це час веселощів, ігрищ біля води та вогню, ворожінь й, звісно, пошуку цвіту папороті.

Українські традиції на Івана Купала

Хороводи і стрибки навколо багаття

Відповідно до давніх традицій, Івана Купала – свято сонця, а найважливіша роль в містичних обрядах належить силі вогню. Наші предки вважали, що багаття – це сонце-ембріон в утробі матері. Відтак у Купальську ніч прийнято стрибати через вогнище. Спочатку через вогнище стрибали найстарші хлопці, потім – попарно, хлопець з дівчиною.

Існують прикмети, пов’язані з цим:

* якщо парубок найвище стрибнув – буде гарний урожай у його сім’ї,

* вскочить у полум’я – чекай біди,

* юнак з дівчиною вдало перестрибнуть багаття – вони неодмінно одружаться.

Коли забави стихають, люди запалюють свічки від вогнища на заготовлених заздалегідь кошиках-віночках і йдуть до річки, щоб пустити їх водою і таким чином вшанувати предків.

Вінки на воді

Ввечері 6 липня незаміжні дівчата ворожать на нареченого: вони плетуть вінки, кидають у воду, а хлопці їх згодом дістають. Чий вінок молодий парубок дістане – та дівчина змушена буде поцілуватися з ним і бути у парі весь вечір. Свято триває всю ніч, і найцікавіше те, що такі новоспечені молодята згодом і одружувалися.

"Одспівавши купала, часом дівчата ворожать на вінках. Дівчина пускає на воду два вінки, один загадує на себе, а другий на свого хлопця, коли вони зійдуться докупи на воді, то значить дівчина буде в парі з своїм хлопцем. Або так: дівчина тичкою спускає свій вінок на дно річки, коли він спливе наверх, то дівчина піде заміж у той рік" (Леся Українка "Спогади про святкування Івана Купала на Волині").

Квітка папороті

Всі охочі йдуть в ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами – і знаходять велике кохання. В цей час рослини володіють чарівною силою, лікувальними та цілющими властивостями. Лише в Купальську ніч на папороті розцвітала вогняна квітка щастя. Хто її зірве, той стане всемогутнім і нічого не боятиметься.Однак це народне повір'я не відповідає дійсності. Насправді папороть ніколи не цвіте. 

"Дивися, Петре, ти поспів якраз в пору: завтра Івана Купала. Одну тільки цю ніч на рік і цвіте папороть" (Микола Гоголь "Вечір напередодні Івана Купала").

Старовинні обряди в ніч на Купала

У Купальську ніч по землі ходить і щастя, і темні сили, тому справжні українські господарі і господині не сплять в цей час, щоб вберегти господарство. Ще за два дні до Купала дівчата обтикають навколо хату лопухом, якого й боїться лиха сила.

Господар у стайні та на пасіці накидав полину, осикових гілок, клав гострим лезом догори сокиру у воротах та проводив риску крейдою. Господиня ставила ніж на порозі, а на вікнах залишала осикові гілки. Дівчата ж в цей день носили часник за поясом.

Як ви помітили, на свято Купала наші пращури вшановували Воду й Вогонь, які вважалися цілющими силами. Окрім багаття, на світанку дівчата поспішають до криниці набрати чарівної купальської води, аби напитися її, а ще краще – приготувати купіль.

Вдосвіта на Купала не сплять і бабусі, і дівчата, і навіть відьми! Усі йдуть до лісу збирати зілля, яке в цю ніч набуло виняткових властивостей. Молодь натомість збирає квіти для вінків. Найголовніше – барвінок, а також материнка, чебрець, нечуй-вітер, братки, мак, сокирки, любисток, м’яту та інші.