Урок мужності та патріотизму

Урок мужності та патріотизму  традиційно  в партнерстві з Музеєм Гетьманства в м. Києві відбувся сьогодні в учнів 8-х класів  школи #221.

"Лицарі Сонця" - так з давніх-давен називали захисників Батьківщини.

Саме  така назва сьогоднішнього  нашого уроку. До учнів завітав відомий історик та перекладач, науковий співробітник Музею Гетьманства в м. Києві - ВОЛОДИМИР ПАНЧЕНКО.

 Цей урок - про героїчну й трагічну історію, боротьбу за незалежність,  феномен українського козацтва, про Лицарів Сонця-  сьогоднішніх Захисників  України, що боронять від ворога нашу рідну землю. 

А ще на цій зустрічі відбулася своєрідна  "мандрівка" у славні часи козаччини - діти слухали думи, давні народні пісні у неперевершеному виконанні нашого гостя, познайомились з козацькими піснями сучасного Кобзаря Тараса Компаніченка,  лідера гурту "Хорея Козацька"та "мандрували" сторінками козацької слави, що написані корифеями української літератури - від "Енеїди" Івана Котляревського до кращих зразків сучасної української літератури. 

Пам'ятаймо славетних Лицарів Сонця! Вивчаймо історію!

"Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани», – безсмертний вислів Максима  Рильського.

Бабин Яр памʼятає

БАБИН ЯР.

В київському Бабиному Яру трапилася трагедія, про яку знають далеко за межами України. Десятки тисяч євреїв, включаючи маленьких дітей, були розстріляні за два дні – 29 та 30 вересня 1941 року. Також у Бабиному Яру розстрілювали учасників українського підпілля. 

28 вересня 1941-го в Києві з’явилися оголошення із наказом усім євреям міста зібратися зранку на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова, біля кладовищ.

«Дорога смерті», якою пройшли десятки тисяч людей 29 вересня, пролягала від Лук’янівської площі вулицею Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по Лагерній (нині – Дорогожицькій). 

Слід зазначити, що  масові зниження єврейського народу складалось із трьої етапів:

Перший – щоденні розстріли євреїв, військовополонених, цивільних – тривав із вересня 1941 до весни 1942 року. Пік припав на 29–30 вересня, коли загинула 33 771 особа.

Другий етап – кінець зими 1942–середина серпня 1943-го. Його в’язні – численні жертви Бабиного Яру.

Третій, заключний, етап регулярних розстрілів відбувався на фоні знищення трупів у Бабиному Яру в серпні–вересні 1943 року в’язнями Сирецького концтабору.

Нацисти пильно стежили за тим, щоб свідків злочину не було. Не залишилося документальної хроніки розстрілів – знімати страти було суворо заборонено. Але свідки, хоч і нечисленні, але все ж були: по-перше, це ті, хто дивом уник смерті, наприклад, Діна Пронічева або Геня Баташева, або випадкові свідки. Так, зі спогадів Гені Баташової:

"На землі лежало немовля. Рот був відкритий. Та в страшному галасі крику малюка ніхто не чув. Можливо, мати зумисне полишила дитя, не в змозі бачити його загибелі, а може, сподівалася, що таку крихітку пожаліють, не вб'ють.Німець підійшов і палицею розтрощив йому голову».

За національною ознакою знищили все єврейське населення Києва. Тільки одиницям вдалося вижити - за чужими чи підробленими документами.

Бабин Яр став місцем найбільшого масового поховання жертв нацизму в Україні.

Памʼятаємо! Вічна памʼять полеглим!

Ліпимо з глини слоників

Майстер-клас з ліплення з глини - це дуже крутий варіант дозвілля для дітей.

Це допомагає дітям розслабитись після уроків, відчути безтурботність та наповнитись позитивними емоціями.

Дітки із захопленням та старанням ліпили слоників та спілкувались, а ще насолоджувались класною творчо-бібліотечною атмосферою.