Києве мій

День Києва!

Київ – неймовірне місто, що поєднує у собі старовинні храми та сучасні хмарочоси, найвужчі вулиці та просторі проспекти, закохані скульптури та містичні місця… Київ – місто контрастів, наша столиця.

Я виросла у Київській Венеції / Л. Костенко

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.

 У бібліотеці творчі маленькі відвідувачі цього тижня малювали нові малюнки та захотіли присвятити свої малюнки нашій квітучій столиці.

Діти натхненно та творчо провели час та створили справжні Київські шедеври.

Малюємо яскравий світ Африки

 У бібліотеці відбулась чудова подія, присвячена Дню Африки. Діти мали можливість проявити свою творчість та знання про африканський континент, створюючи яскраві малюнки. Маленькі художники з великим захопленням малювали пейзажі та тварин.

Цей захід не лише дав можливість дітям виявити свої таланти, але й сприяв їхньому ознайомленню з багатою та різноманітною природою Африки. Під час малювання бібліотекарі розповідали цікаві факти про африканські країни, їх історію та традиції. Атмосфера була дуже дружньою та пізнавальною.

Дорогами тисячоліть до словʼянської писемності

 

Щороку 24 травня у всіх слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури й урочисто прославляють творців слов’янської писемності святих Кирила і Мефодія. Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного і благочестивого роду й проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.

Учені вважають, що слов’янська писемність була створена в 9 столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за іменем одного з братів, Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодну справу освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило, який з малих літ мав великий хист і досконало опанував всі науки свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов’янську абетку. Він істотно змінив грецьку абетку, щоб більш точно передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

Святкування пам’яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте.
На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов’янських первоучителів.

У середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
Крім того, брати-греки переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іван Павло II в 1980 р. оголосив їх покровителями Старого континенту. День пам’яті цих святих як День слов’янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в 19 столітті, а потім ця традиція перейшла і в Україну.