"Найкращий , найцінніший дар доля дала йому
аж по смерті - невмирущу славу і
вічно нову насолоду, яку дають його твори
мільйонам людських сердець"
Іван Франко
Тарас Шевченко. Вірний син України, велетень духу, геній українського слова, багатогранна особистість і звичайна людина, яка любила, страждала, співчувала і ненавиділа.
І сьогодні слово Шевченка - це джерело натхнення, духовна основа нашого життя. Його поезії, його картини забути неможливо. Вірші Кобзаря завжди на слуху. Вони підтримували українців під час війн, бідування, під час пошестей і голоду. Вони ставали добрими порадниками у скруті, адже написані з такою щирістю, що душа бринить від щастя чи від туги...
Тарас Шевченко - це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Його творчість - це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своїх серцях той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.
Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
бо ти для мене - совість і закон...
Кобзарю, знаєш, нелегка епоха,
оцей двадцятий невгамовний вік.
Завихрень - безліч. Тиші - анітрохи...
Прости, що я дрібницями тривожу
твій вічний, вій глибокий сон...
Ліна Костенко "Кобзареві"
Немає коментарів:
Дописати коментар