День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора)
Чорнобильська катастрофа 1986 року вважається наймасштабнішою та найвідомішою серед подібних техногенних аварій у світі. Вона навчила ставитися з пересторогою до «мирного атому» — виявилося, що він може бути дуже небезпечним. Від людей, на долю яких випало ліквідовувати наслідки від вибухів ядерного реактора, залежала безпека не лише України, а й усієї планети. Щороку 14 грудня українці віддають шану ліквідаторам наслідків Чорнобильської аварії. Попри те, що День ліквідатора офіційно встановлений лише в 2006 році, відзначають його з 1986-го — тоді вперше ліквідатори зібралися, щоб разом згадати про трагічні весняні події.
Вже через п’ять хвилин після вибуху до місця аварії прибули бійці воєнізованої пожежної частини, що охороняла станцію. До складу чергового караулу входило 14 пожежників на чолі з лейтенантом Володимиром Правиком. Це був 24-річний молодий чоловік, життя якого тільки починалося. Правик мав дружину та маленьку дочку. Пожежники стали боротися з полум’ям на даху машинного залу, а невдовзі на допомогу прибули ще десять вогнеборців з технікою — пожежна частина з Прип’яті. Командував частиною Віктор Кібенок — 23-річний лейтенант внутрішніх військ.
Керівництво операцією взяв на себе начальник пожежної частини, яка охороняла ЧАЕС — майор Леонід Телятников. На той час він перебував у відпустці, але дізнавшись про лихо, поспішив на допомогу своїм підлеглим.
Попри те, що вогнеборці не мали дозиметрів, вони розуміли, що працюють під потужним радіоактивним опроміненням. При цьому ніяких спеціальних засобів захисту від радіації не було. Але офіцери й пожежники не мали іншого вибору — це був їхній обов’язок, до того ж не можна було дати полум’ю захопити сусідній енергоблок. Пожежу на площі близько 300 квадратних метрів загасили через п’ять годин.
Люди, які першими стали на поєдинок з вогнем, отримали дози опромінення, які були несумісні з життям. Симптоми променевої хвороби стали проявлятися одразу. Того ж дня, 26 квітня, їх відправили на лікування до Москви.
Серед перших ліквідаторів аварії кількість померлих — 31 людина. Майже всі померли протягом кількох тижнів, в тому числі лейтенанти Правик та Кібенок. Ще 134 людини з числа працівників ЧАЕС та рятувальників отримали променеву хворобу.
Немає коментарів:
Дописати коментар