Весна... Пробуджується все

"Весна... Пробуджується все" - виставка дитячих малюнків.

А вже весна, а вже красна...

"А вже весна, а вже красна,

Із стріх вода капле,

Молодому козаченьку

Мандрівочка пахне.

Помандрував козаченько

У чистеє поле,

За ним іде молода дівчина:

"Вернися, соколе!"

Відродження нашої духовності залежить від кожного з нас. 

17 квітня в бібліотеці відбулося народознавче свято "А вже весна, а вже красна...", учасниками якого були учні 5-х класів ЗСШ № 187. В цей день до нашої бібліотеки завітав творчий колектив "Вулиця", який займається реконструкцією народних обрядів, у складі лірника Сашка Гончаренка, Мирослави Татарчук - наукових співробітників Національного музею народної архітектури та побуту України і Галини Шалагінової - педагога, редактора, подвижноці народної творчості. 

Що ж таке "вулиця"?

Після Великодніх свят молодь збиралася на танці, ігри й розваги; починалася так звана "вулиця" (своєрідні молодіжні вечорниці на вулиці, просто неба).

"Крім пісень, танців і хороводів під час "вулиці" виконувалися ще й інші веселі забави, що їх так багато знала наша молодь. "Вулиця" в українському селі - це була дуже своєрідна форма традиційної розваги молоді. Там плекалася пошана до народної пісні, народних традицій, розвивалися кращі товариські відносини і зароджувалась справжня чиста людська любов" (Олекса Воропай "Звичаї нашого народу")

Творчий колектив "Вулиця" ознайомив дітей з веснянками, здивував народними іграми та забавами. Під звуки ліри діти водили хороводи : круговий хоровод "Подоляночка", ключевий хоровод "Кривий танець", який є символом пробудження життєвої енергії, цим танком дівчата вітали весну і запрошували швидше вступати в свої права, та "Вербовая дощечка".

Браво, кияни!

"Ці чотири роки подорожі - 

краще, що було в моєму житті"

Валерій Петущак

Звичайний киянин, мешканець Солом'янки, вчений-кібернетик і затятий яхтсмен Валерій Петущак здійснив свою дитячу мрію, яка з'явилася завдяки захопленню книгами Жуля Верна. Він наважився на відчайдушну авантюру - навколосвітню подорож! У компанії вірного Екіпажу, що складався лише з його дружини - Наталії Македон, на вітрильнику "Лелітка" довжиною 9 м у 1994 - 1998 роках він перетнув три океани. На щоглі яхти "Лелітка" прапор України майорів у портах 18 країн світу.

Сьогодні Валерій Дісанович розповідав про це учням 5-6-х класів приватної школи "Афіни".

Яхта "Лелітка" - справжній символ України. Лелітка - давнє українське слово, означає "блискітка", як наводить у своєму словнику Борис Грінченко. У чудовій пророчій книзі О.Братка-Кутинського Лелітки - це дочки богині Лелі - однієї з найдавніших арійських богинь. Леля - це праматір Всесвіту - богиня води. 

Українські яхтсмени діяли не тільки як мандрівники-мореплавці, а і як дослідники української історії. Їм судилося новим поглядом дослідити історію Полінезії. Наші мандрівники були вражені спільністю рис у побуті й культурі полінезійців та українців. Тисячі метрів відзнятої відеоплівки розкривають разючі явища нашої давнини.

А скільки питань було у юних слухачів! Можливо зараз у когось з них "народилася" мрія і він також закохається в океан та вирушить у подорож навколо світу.
З вигуками "Браво!" закінчилася ця незвичайна зустріч з відважними людьми - першими українськими яхтсменами, які перетнули три океани та 15 морів.

 

 

Навколосвітню подорож художньо описано Валерієм Петущаком в книгах "Солоний гопак" та "Ходіння за три океани". Остання - перекладена польською мовою та видана у Варшаві. 

Не згасло бажання пригод у Валерія Дісановича і сьогодні. Через кілька днів він знову вирушає у подорож як капітан яхти.

 

Сім футів Вам під килем, пане Капітане! 

Майстер клас з писанкарства

Майстер клас з писанкарства від Мирослави Татарчук і Василя Легкого для учнів 3-х класів школи №187 

Поки українці пишуть писанку, злий Пекун не переможе! Дай Боже!

"Дуже приємно було попрацювати з чудовими дітьми в атмосфері затишку і любові до традиційної культури. Писанка це наш оберіг і спосіб долучитися до традицій наших предків - щиро раді писати писанку разом створюючи маленькі дива гуртом. Діти, як завжди радують творчими ідеями... А легенда каже - Поки українці пишуть писанку та співають колядок, злий дух Пекун не переможе!

Дай Боже."

Такі слова залишили в Книзі відгуків нашої бібліотеки Мирослава Татарчук, страший науковий співробітник науково-дослідного відділу народного мистецтва та фольклору Національного музею народної архітектури та побуту України та Василь Легкий, співробітник Національної Академії мистецтв після проведення майстер класу з писанкарства для учнів приватної школи "Афіни".

Пані Мирослава та пан Василь під звуки народної музики, записаної ними у різних етнографічних експедиціях, пояснювали, допомагали, долучали дітей до мистецтва писанкарства.