«А що третє свято - Святе Водохреща»

«Та прийдуть до тебе три празники в гості:

що перший же празник – Святеє Рожество,

що другий же празник – Святого Василя,

що третій же празник – Святе Водохреща» -

мовиться в одній із Колядок.

Свято Водохреща завершує цикл різдвяно-новорічних свят. З ним пов’язують хрещення на Йордані Ісуса Христа. Вважається, що в цей день вода у всіх водоймах стає цілющою і весь рік зберігає свої властивості, дарує здоров’я, наснагу та захищає від лиха.

Це свято вражає багатством народних звичаїв, традицій та прикмет. Головний звичай самого дня Хрещення, або Богоявлення – урочисте освячення води, яку потім приносили додому. Голова сім’ї кропив нею будинок, все майно і своїх рідних для захисту від бід, примовляючи: 

«Водичко-йорданичко!

Вмиваєш луги-береги, коріння,

Умий і мене від гніву, ненависті

Й від усякого лиха».

Всі члени родини пили освячену воду, а дівчата ще й вмивалися, щоб бути гарними. Здавна вважалося, що в ніч на 19 січня можна дізнатися всю правду. Це був час святкових ворожінь, особливо для дівчат, які хотіли дізнатися про свого судженого та про свою долю. Але цього робити, звичайно, що не можна було, щоб не накликати біду.

Зі святом Водохреща в народі також пов’язують багато прикмет:

·       Якщо погода на Водохреща ясна – буде поганий врожай.

·       Похмурий день – хліб вродить.

·       Теплий день Хрещення – до темного хліба, тобто жито вродить добре, а пшениця - мало.

·       Йде лапатий сніг -  на врожай.

·       Якщо зірки на Водохреща світять яскраво, то погода влітку буде суха і спекотна, а весна почнеться рано.

·       Доброю прикметою на Водохреща є завершення якоїсь справи. Будь-яка домовленість у цей день обов’язково закінчується успіхом.

·       Після Водохреща слабшали морози, тому казали: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі».

«Святочне ворожіння» - картина українського художника Миколи Пимоненка