Чорнобиль.Покинутий світ

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався о 1-й годині 24-й хвилині в ніч на 26 квітня 1986 року, і чутки про нього вже того ж дня почали поширюватися в Києві й області. В результаті вибуху виникла пожежа, на гасіння якої були кинуті спочатку сили пожежників самої станції, а потім і підкріплення з різних пожежних частин Київщини. О п’ятій ранку вогонь вдалося приборкати, але всім, хто тоді був свідком аварії і побачив її реальні наслідки, відкрилася жахлива картина зруйнованого четвертого реактора і машинного залу станції. Прилади показували, що рівень радіації в тисячу й більше разів перевищував гранично допустимі норми.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну, Білорусь, Росію, а також значну частину європейських країн. Жителів прилеглих міст евакуювали, радіоактивному випромінюванню піддалися близько 600 000 чоловік, перш за все ліквідатори катастрофи.

В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, а навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. В даний час над зруйнованим четвертим четвертим енергоблоком АЕС встановлено саркофаг - новий безпечний конфайнмент, запущений в експлуатацію в липні 2019 року.

Офіційна Москва прийняла рішення замовчати катастрофу. Раніше це вдавалося (приміром, на тій же Чорнобильській АЕС 9 вересня 1982 року сталася аварія на реакторі першого енергоблоку з викидом радіоактивних речовин, але тоді її вдалося приховати). Однак цього разу намагання Кремля виявилися марними.

Першим аварію в Чорнобилі зафіксував американський комерційний супутник «Лендсат». Він передав з орбіти знімки, які засвідчили, що на ЧАЕС сталася надзвичайна подія. А через день почали надходити тривожні повідомлення з цілого ряду європейських країн, насамперед, із Скандинавії. Там було зафіксоване помітне підвищення рівня радіації.

Світ уже гудів від свідчень і коментарів про вибух, але в Радянському Союзі тільки на третій день диктор ЦТ у програмі «Время» передав, що на ЧАЕС сталася аварія і що вживаються заходи по ліквідації її наслідків. Це було немовби оголошення, яке тривало 14 секунд! Дісталося західним спецслужбам: третього травня з’явилася в центральній пресі Союзу інформація, що «ЦРУ США, розвідувальні служби деяких західних країн, передусім Англії, є головними джерелами дезінформації стосовно аварії на ЧАЕС. Роздмухують антирадянську істерію…» У відповідь тодішній державний секретар США Дж. Шульц заявив, що Радянський Союз намагається приховати катастрофічні масштаби аварії на Чорнобильській станції і що «Сполученим Штатам відомо набагато більше , ніж росіяни кажуть нам і власному народу». Тож правду не вдалося приховати.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.