9 квітня – 200 років від дня народження Шарля П’єра Бодлера, французького поета, літературного критика, перекладача, класика французької та світової літератури (1821 – 1867).
Шарль Бодлер
народився в Парижі у квітні 1821 року. Батько поета походив із сільської родини
у Шампані з войовничим прізвищем ("бодлер" — двосічний ніж), але йому
вдалося вибитися в люди, отримати освіту й стати вихователем у шляхетній сім'ї.
Він помер, коли Шарлю ледве виповнилося сім років, але встиг прищепити синові
бездоганні манери, порядність, шанобливе ставлення до героїчних часів Франції
та інтерес до живопису, який стане справжньою пристрастю Бодлера.
Певне,
батько був єдиним, хто щиро любив хлопчика. Після його смерті Шарль був приречений
на нерозуміння і самотність навіть у колі близьких людей.
Родинна
драма болісно вплинула на душу хлопчика: смерть коханого батька, новий шлюб
матері, її покірність вітчиму, який завзято намагався "привести до норми" надто різкий,
своєрідний характер Шарля,— усе це зробило його вигнанцем у сім'ї і багато в
чому визначило формування безрадісного і навіть трагічного світосприйняття.
Навчався
Бодлер у закритому колежі у Ліоні, потім у Парижі, а у 1841 році за
наполяганням вітчима Бодлера відправляють служити у заокеанські колонії
Франції.
Тропічна природа і мандрівка океанами залишили глибокий слід у пам'яті юнака і неодноразово втілювалися в його поезіях ("Краєвид", "До дами-креолки", "Запрошення до подорожі"). Поет мріє "про сині небокраї, про мармури колон, де водограй ридає", "де в сонця пестощах пурпуристий сад, де затінь від дерев пливе благоуханна". У вірші "Екзотичний аромат" Бодлер згадує "лінивий острівець, де золоті дари природа подає в нев'янучім розмаю".
Шарль Бодлер є знаковою постаттю у французькій і
європейській поезії другої половини 19 століття. Артюр Рембо писав: «Бодлер - це
король поетів, справжній Бог». У його
уславленій збірці «Квіти зла» добігає кінця одна з великих епох європейської поезії
– епоха романтизму - й бере початок інша
велика епоха – символізму й авангардизму.
Американський письменник Едгар По, твори якого перекладав
на французьку мову Бодлер, писав: «Квіти зла» - вершина творчості Бодлера.
«Альбатрос» (вірш із збірки «Квіти зла») – один із найпопулярніших творів автора.
Переклад
Дмитра Павличка
Буває, моряки піймають альбатроса,
Як заманеться їм розваги та забав.
І дивиться на них король блакиті
скоса –
Він їхній корабель здалека проводжав.
Ходити по дошках природа не навчила –
Він присоромлений, хода його смішна.
Волочаться за ним великі білі крила,
Як весла по боках розбитого човна.
Незграба немічний ступає клишоного;
Прекрасний в небесах, а тут – як
інвалід!..
Той ляльку в дзьоб дає, а той
сміється з нього,
Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!
Поет, як альбатрос – володар гроз і
грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі
земному
Крилатий велетень не має змоги йти.
Немає коментарів:
Дописати коментар